Німеччина готова надати адреси українців Києву: що це означає у 2026 році?

Коротко про головне

Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року повідомив, що німецька держава має інформацію про реєстрацію, отримання соціальних виплат та наявність дозволу на проживання. На основі цих даних Україна, за його словами, могла б надсилати листи чоловікам. Міністр зазначив, що цю тему «можна і потрібно обговорювати», підкреслюючи, що повернення має відбуватися без примусу.

Це висловлювання є політичним коментарем, а не юридичним актом або угодою. Таким чином, мова не йде про передачу даних із німецького реєстру іноземців (AZR), адже масова передача адрес та інформації про соціальну допомогу в Україну без окремої угоди заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. В українському праві також неможливо вручити повістку безпосередньо на території Німеччини — вона повинна бути вручена в Україні.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр підкреслив, що чоловіки призовного віку «мали б повернутися». Але інструмент, про який йшла мова, — це дані, а не примусове видворення.

У тому ж інтерв'ю Вадефуль звернувся до президента Зеленського з приводу оборонних контрактів для німецької промисловості. Зв'язок між темою «чоловіків» та «замовленнями» вказує на те, чому ця заява була зроблена саме в таблоїді, а не в офіційному документі.

У заяві не було:

Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи є ухилення від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише у випадку, якщо немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки дозвіл на проживання дійсний.

«Без примусу» — що це означає насправді

Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не буде примусово висилати людину за українською повісткою. Це не є гарантією, що людину «не чіпатимуть» взагалі — це просто вказівка на те, що німецька держава діє згідно з німецькими законами, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) функціонують окремо.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. На кінець жовтня 2025 року у німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. Однак, сам німецький уряд визнав, що невідомо, скільки з них насправді підлягають військовому обов'язку в Україні.

У цьому реєстрі відсутні дані про:

Туди потрапляють також особи, які виїхали до повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та особи з інвалідністю — отже, список «усіх чоловіків» не є ідентичним списку «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, це не можливо. У Європейському Союзі немає рішення про забезпечення достатнього захисту персональних даних в Україні. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.

Таким чином, найслабшим місцем у словах міністра є обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. Юридично зараз для цього немає підстав.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас введено новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Проте є важливий виняток: якщо особа вже отримувала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цей виняток.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, формально не є «врученням повістки» за українськими правилами — повістки направляються на адресу в Україні. Проте, якщо особа сама приїде в Україну «на похорон» або для отримання документів — тоді німецька адреса в українському реєстрі перестане бути теоретичною.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік знаходиться в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюговій реакції: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, та чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.

Не поширюйте в чатах та соцмережах інформацію про те, що «вас вже внесли в списки на депортацію» — це може підвищити тривожність без підстав.

Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

У Німеччині, якщо існують реальні ризики, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди чи старту передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Але факт, що Київ дізнався вашу адресу, може вплинути на українські реєстри.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене? Висловлювання міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС є гендерно нейтральним, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої заяви з цього приводу немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси та дані про соціальну допомогу наразі неможливо — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях

Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО 👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова